Прогулянка підземним Києвом. Як небанально пройтись Хещатиком?

Це найцікавіший ракурс з якого я бачила центральну вулицю Києва.

В принципі, крім абстрактного знання, що над тобою Хрещатик – нічого не наводить на таку думку. Ліхтар міг би бути де завгодно. Архітектури жодної не видно. Каштанів теж. Чутно тільки тук-тук, коли машини проїжджають по люках і решітках.

Якщо звичайним Хрещатиком ви ходили мільйон разів, то підземним, вздовж струмка варто прогулятися хоча б раз.

Така прогулянка точно не забудеться, бо людська пам’ять, зазвичай добре підкріплюється емоціями і різними відчуттями – запахами, наприклад. У підземних колекторах Києва всього вистачить) Тут досить душно, бракує повітря, волого, трошки не затишно… Мою прогулянку яскраво доповнювала наскрізь мокра ліва нога… Бо навіть якщо чоботи ОЗК вище коліна, це не значить, що в них не можна зачерпнути води… Втім, влітку вона не холодна.

Дощова каналізація, вона ж ливнева каналізація, вона ж «лівньовка» — це не та сама, куди змивають унітаз. Тому ні, нічого не пропливає поряд) Але якісь запахи періодично трапляються, бо дощова вода омиває різні місця і часто несе з собою сміття, кинуте на тротуар.

В колектор можна зайти самостійно і гуляти теж самостійно, що успішно роблять досвідчені і не дуже досвідчені дігери. Але, чесно, не рекомендую. Заблукати, скоріше за все не вийде, та й гострий приступ клаустрофобії навряд чи вас спіткає, якщо ви вже полізли в трубу з наміром по ній гуляти. Але там є де послизнутись, не розрахувати глибину потоку…

Гід розкаже як правильно пройти водоспад і власне скаже, що от над вами перехід до ЦУМу, от Мегамаркет на Антоновича, а тут ми могли б вийти біля Гуліверу, але не вийдемо, бо 20 брудних людей в чоботях озк, що з’являються з люку, коли в країні військовий стан  — це трохи підозріло… Коротше, з гідом безпечніше і веселіше.

Не рекламую жодну фірму, тому просто скажу, що варіантів багато…. До війни було значно більше, але зараз теж вистачає.

Ціновий діапазон екскурсій від 250 до 350 гривень за пару годин. Але бувають різні промокоди і сертифікати.

Таких шикарних фото, як на сайтах, скоріше за все, не вийде, тому що там правда темно, зовсім-зовсім темно, і треба спеціальне обладнання, підсвітки, супернічні режими в телефоні.

Здебільшого під «підземним Києвом» мають на увазі

  • Микільську дренажно-штольну систему
  • Аскольдову систему дренажних штолень
  • Русло Глибочиці та прилеглі подільські тунелі
  • Струмок Кадетський Гай, схований під землею
  • Довгий тунель, де протікає річка Клов та його притоки – струмки Кловиця й Хрещатик

Саме на останній екскурсії мені довелося побувати. Ділюсь враженнями.

Починалось все від місця впадіння Клову в Либідь. Звучить гарно, але виглядає оттак.

Мені завжди було шкода київські річки, більшість з яких схована під землею і їх ніхто ніколи не бачив, лишилися тільки назви. Але проекти виведення їх на поверхню виглядають досить фантастично.

Вхід в колектор не охороняється, тому, так, зайти може хто завгодно.

В цих підземеллях загинула не одна людина. Офіційно – 4, насправді – невідомо. Справа в тому, що вода під час дощу може підніматися раптово і дуже швидко, а під час зливи  —  заповнює весь тунель. І тоді без варіантів. Випливти не можна. Потік надто потужний.

Після таких відомостей, найнервовіші в нашій групі почали перевіряти прогноз погоди, бо надворі було пасмурно і трохи накрапало) Але ніхто не повернувся)

Чи не сумно брести три години по мокрому темному тунелю?

Зовсім ні. По-перше, тунель весь час змінюється – є нові версії побудовані під Євро2012, є збудований ще Городецьким і він не менш якісний і стильний, ніж інші споруди архітектора в центрі.

А ще на маршруті підземний Клов – підземний Хрещатик є дуже «печерний» шматочок, де ростуть справжні сталактити і сталагміти і просто шикарна «підлога».

Ще є шматочок «зоряного неба», де краплинки, що конденсуються на стелі перетворюються в зірки і комети, в світлі ліхтариків. І це майже неможливо сфотографувати — треба бачити на власні очі.

А ще весь час треба дивитися під ноги, інколи триматися за стіну, намагатися фотографувати і не втопити телефон, поправляти озк, бо на мій 35,5 вони таки завеликі, навіть вдягнені на кросівки і застібнуті  на останню можливу застібку.

Навіщо гуляти підземним Києвом?

Просто, щоб уявляти, що Київ багатоповерховий в різних напрямках – вгору і вниз теж)

Щоб наступного разу проходячи по Хрещатику наземному уявляти, що відбувається внизу. Струмок Хрещатик сховали від очей городян ще в далекому 1840, запакувавши всі півтора кілометра річечки в колектор.

Тому, всім у кого немає клустрофобії чи якихось упереджень проти того щоб промокнути й вимазатися, а потім так їхати додому, раджу підземний Хрещатик, Клов і інших їхніх підземних братів-сестер відвідати. Вам екстрим, забутим річекам приємно)

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s